понедельник, 18 августа 2008 г.
Інвестиційні чарівники
финансовые инвестиции
Він, по суті, не додаючи ніяких зусиль, зможе сколотити на цьому стан. І такі надії іноді виправдуються. Наприклад ті, хто довірив свої гроші Біллові Гейтсу або Уоррену Баффету, явно про це не пошкодували.
Poseidon
Скромна австралійська гірничодобувна компанія, що у вересні 1969 року минулого сторіччя вразила діловий мир знахідкою великого родовища нікелю в містечку Уиндарра в західній частині Австралії. Запаси нікелю в Уиндарре виявилися такими богатыми, що компанія дотепер займається їхньою розробкою.
Після знахідки акції компанії моментально злетіли з 0,8 до 12,3 австралійські долари за штуку. Уже до лютого 1970 року вони коштували 280 австралійських доларів. Той інвестор, кому вдалося придбати 3,5 тисячі акцій компанії за 2,8 тисячі австралійських доларів на початку вересня 1969 року, у лютому 1970-го став мільйонером.
Berkshire Hathaway
Ті, хто зв'язав свою долю з гуру інвестиційного ринку мільярдером Уорреном Баффетом, не прорахувалися. В 1962 році, за три роки перше ніж Баффет очолив страхову й інвестиційну компанію Berk-shire Hathaway, одна її акція коштувала 7,56 долара. Зараз ціна одного паперу - 112 тисяч доларів. Це означає, що той, хто в 1962 році купив усього лише 9 акцій, витративши на це 70 доларів, зараз доларовий мільйонер.
Сьогодні холдингова компанія Berkshire Hathaway контролює більше 40 компаній у таких секторах, як фінансові послуги, кондитерське виробництво, видавнича справа, ювелірний бізнес, виробництво меблів і будматеріалів. Ринкова капіталізація компанії на 26 березня 2008 року - 202 мільярда доларів.
Microsoft
Якщо Уоррен Баффет - самий прославлений американський інвестор, то Білл Гейтс повинен бути самим знаменитим бізнесменом. На перший погляд його компанія Microsoft не обіцяла більших дивідендів. З'явившись в 1975 році й маючи у своєму штаті три чоловіки, свій перший рік вона закінчила з оборотом ледве більше 16 тисяч доларів.
Але ті, хто скористався шансом в 1987 році придбати акції маловідомої Microsoft, одержали щедру винагороду згодом. У той рік одна її акція в певний період коштувала всього 0,08 долара, тоді як зараз ціна досягає 25,4 долари. Таким чином, будь-який інвестор, що володів в 1987 році пакетом акцій компанії вартістю лише ледве вище 3 тисяч доларів, нині - повноцінний мільйонер у доларовому вираженні.
Cisco Systems
Як і Microsoft, ця каліфорнійська компанія вдало підхопила хвилю інформаційно-технологічного буму кінця 90-х років минулого сторіччя. Cisco Systems заснувала подружня пара Леонард Босак і Сандра Лернер в 1984 році. Вони працювали в якості обслуговуючого комп'ютерного персоналу в Стэнфорд-ском університеті.
В 1990-м Босак і Лернер пішли з компанії з 170 мільйонами доларів, після того як венчурні інвестори увели до складу правління професійних менеджерів. В 1990-м одна акція Cisco Systems котирувалася на рівні 0,08 долара.
10 років через, у березні 2000 року, вона вже оцінювалася в 77,3 долари. Звідси треба, що будь-який інвестор, що вклав у березні 1990 року в компанію всього лише ледве більше тисячі доларів, за десятиліття перетворився в мільйонера.
Крапкою відліку початку історії корпорації Google можна вважати 1995 рік, коли Лари Пэйдж зустрів Сергія Брина в Снэнфорде. До січня 1996 року Лари й Сергій почали спільну роботу над розвідувачем за назвою BackRub. Його так назвали через унікальну здатність аналізувати вхідні посилання на сайт. Лари, якому завжди подобалося возитися з механізмами і який придбали деяку популярність, побудувавши працюючий принтер з конструктора Лего, взяв на себе завдання зібрати сервер зі звичайних PC-машин.
Google як такий був запущений в 1998 році. З тих пор інтернет-компанія перетворила в мільйонерів багатьох своїх співробітників, і, судячи з її діяльності, зможе повторити подібний успіх для багатьох приватних інвесторів. Із серпня 2004 року ціна акції, що тоді становила 85 доларів, виросла шестикратно, досягши 485 доларів, а на пікових позиціях виражалася більш ніж в 700 доларах.
Sage Group
Не тільки в Новому Світлі відбувалися настільки дивовижні речі на інформаційно-технологічному поприщі. Sage Group, британська компанія, що спеціалізується на бухгалтерському бізнесі, за останні 18 років обдарила інвесторів доходами в розмірі 6 тисяч відсотків. Той, хто в 1990 році володів частиною компанії на суму 17 тисяч фунтів і хто реінвестував всі свої дивіденди, у цей час пожинає плоди удачі в розмірі більше одного мільйона фунтів.
Next
блог о страховании
Хоча ця велика британська торговельна компанія по збуті готового одягу пережила в минулому році сильне падіння, ті, кому повезло в період попередньої економічної кризи в грудні 1990 року купити її акції за ціною 13,5 пенсу за штуку, дістали прибуток у розмірі 17,6 тисячі відсотків у першій половині 2007 року. Досить було вкластися в Next зразка грудня 1990 року на суму 5,6 тисячі фунтів - і на початку минулого року вкладення перетворилися б в один мільйон фунтів.
Gresham House investment trust
Цей приватний інвестиційний фонд за дев'ять років із серпня 1998 по серпень 2007 року пролив на інвесторів дійсний золотий дощ у вигляді прибутку на рівні 3,8 тисячі відсотків. Будь-який власник акцій фонду за станом на серпень 1998 року на суму 25,6 тисячі фунтів, за умови, що реінвестував всі дивіденди, зараз би сидів на мішку з мільйоном фунтів.
BlackRock World Mining Trust
Цей інвестиційний фонд ефективно скористався бумом у металах і мінералах. Між вереснем 1998 року й томимо нинішнього його прибутку досягли майже двох тисяч відсотків. Це означає, що досить було інвестувати всього ледве більше 50 тисяч фунтів у тім вересні й реінвестувати дивіденди, щоб тепер приєднатися до клубу мільйонерів.
Nokia
В 1992 році це була маловідома фінська компанія по виробництву телефонів. Тоді одна її акція оцінювалася в десяту частину євро. Зараз такий папір коштує 17,8 євро, що означає ріст в 17,7 тисячі відсотків. Той, хто придбав у жовтні 1992 року акції Nokia на суму всього ледве більше 5,6 тисячі євро, зараз - мільйонер.
продовжуємо цикл рекламних постів одного невідомого сайтуале швидко розвиненому
З чого починати збирати антикваріат (досвід Росії)
Ще 20 років тому росіяни, а тоді радянські, люди не задавалися питанням, куди запроторювати гроші.
Не тому що було багато можливостей і варіантів, просто грошей ні в кого не було. 10 років через - гроші з'явилися, а разом з ними й дорогі машини, квартири й модний одяг. І, нарешті-те, стали приділяти увагу тому, що вічно - антикваріату.
За настільки короткий, по світових мірках, строк російське колекціонування предметів старовини й творів мистецтва встигло пройти кілька етапів.
Мода на корпоративні колекції, більшість із яких було розпродано після низки банківських криз і дефолта 1998 року. Бум интерьерного колекціонування: коли головна вимога до картини - щоб вона гармоніювала з килимом і оббивкою дивана.
Серед збирачів зустрічаються й по-справжньому захоплені інтелігентні люди, і сноби, що бажають виглядати аристократами. Але й ті, і інші вже підходять до покупці творів мистецтва не як до руйнівної примхи, а як до ще виду бізнесу. Здобуваючи нову річ, прикидають, скільки вона буде коштувати через 5-10 років. І чи повернуть вони свої гроші, якщо у важку годину прийде продати колекцію.
По всіх параметрах антикваріат - не самий гірший бізнес. Ціни на твори мистецтва ростуть у середньому на 15-20% у рік (поклавши гроші в банк під відсотки, ви стільки не одержите).
Цікаво те, що до появи російського ринку антикваріату, російські картини й взагалі творчість "російських геніїв" оцінювалося в кілька разів нижче їх французьких і англійських колег. З появою вітчизняних конкурентоспроможних покупців ситуація в корені змінилася. У Лондоні в листопаді-грудні 2004 року на торгах аукціонних будинків Sotheby's і Christie's картина Айвазовского "Вид на Исаакиевский собор у морозний день" була куплена за 2 115 470 доларів.
Однак, як це прийнято в Росії, більші гроші - більші ризики. Тому майже всі картини такого рівня продаються через посередників і анонімно. Та й взагалі угоди з антикваріатом звичайно проходять за схемою: я тобі гроші - ти мені картину. Ніякої експертизи, досить підпису на полотні. А звідси й багато проблем, коли оригінал Шишкіна виявляється погано зробленою копією, а обманутий "вкладник" втрачає не один мільйон доларів.
Як же не потрапити впросак, купивши підробку, і при цьому "не світити" великими сумами? Висновок простий: перш, ніж взагалі замислюватися про інвестування грошей в антикваріат, варто навчитися "грамотно" поводитися в цьому секторі. Варто зрозуміти, що коло антикварів і колекціонерів зложилося не вчора. Це дуже специфічний і корпоративно замкнутий на себе мир, що може не захотіти, що цілком природно, або навіть не потерпіти "стороннього вторгнення".
"Тому, насамперед, треба розібратися в російському законодавстві", - радить юрист Леонід Морозов.
Пильна увага держави до антикварного ринку виразилося в прийнятті Федерального закону про зміни в податковому кодексі (№ 127-ФЗ від 2 листопада 2004 року). Із січня 2005 року було уведене держмито на право вивозу (у тому числі, тимчасового) культурних цінностей, розмір якої визначається в такий спосіб: на вивіз предметів старше 50 років держмито нараховується в розмірі 10% від їхньої вартості, а у випадку, якщо вік речі становить менш 50 років - у розмірі 5% від її вартості. Вік культурних цінностей визначається експертами-уповноваженими, що працюють у Росохранкультуре.
Наступний етап - треба визначитися в предметі інтересу: монети, ікони, живопис, графіка, який-небудь інший конкретний напрямок у мистецтві. І відразу починати цілеспрямоване відвідування відповідному вашому інтересу заходів: галерей, виставок, салонів, ярмарків. Не варто купувати перше, що впало в око - краще звернутися до експертів. Експертами є провідні музейні спеціалісти. Кожний з них має досвід визначення авторства добутків конкретного художника, історичного періоду або стилю.
Зі стартовим капіталом на нинішній день можна визначитися так. Крім придбання самої речі (речей), проводяться консультації й експертизи. Предмети колекційної або музейної якості коштують чимало. Якщо ви вибрали живопис, можна почати з 10 тисяч у.е.
Нижче - предмети сучасного мистецтва або добутку маловідомих (невідомих) художників XIX-початку XX століття. Якщо ж ви націлилися на шедеври, то орієнтуйтеся на 50 тисяч у.е. В один предмет вкладати всі засоби не коштує. Це як на біржовому ринку: існує прямий ризик прогоріти, вклавши все в акції однієї компанії.
І ще одна немаловажна деталь. Предметів дійсного колекційного рівня, не говорячи вуж про музейний, не так вуж багато. І часто буває, що відверті підробки мають експертні висновки - природно куплені. Навіть маститі професіонали іноді попадаються. Дійсні антиквари й колекціонери знають, що саме кримінальне "антикварний напрямок" - це живопис і ікони, тому що за них готові платити величезні гроші. На другому місці по значимості коштують раритетні меблі, слідом ідуть порцеляну, скло, срібло.
Можна "нарватися" і на іншу міну - придбати крадений предмет. Будь те річ із приватної колекції або з фондів музею й архіву. Із власниками таких предметів "антикварні відділи" правоохоронних органів звичайно не церемоняться. Можна прогоріти відразу або, того гірше, піти по кримінальній справі.
Тому, як би не хотілося, обійшовши всі закони, заплатити менше, завжди потрібно пам'ятати, що скупий платить двічі. І краще ви віддасте кілька сотень у.е. експертові за перевірку, чим втратиться свій стан і придбаєте глузування друзів і ворогів.
рекламка одного сайту нікому не відомого сайту але він розвивається і буде популярним серед ПС